Під час навчання на дворічній програмі МВА в kmbs учасники обов’язково мають виїзні модулі, де на прикладі певного регіону досліджують – у парадигмі моделі Quadruple Helix – взаємодію чотирьох основних підсистем у інноваційних системах: освіти (разом із науковими дослідженнями), бізнесу, уряду і суспільства. Згідно з моделлю, інновації є продуктом не лише внутрішніх досліджень, а й виникають внаслідок співпраці між усіма учасниками системи.

Цього разу учасники групи Executive MBA-39 досліджували кейси бізнесу, влади, академії та громади Львова, а також їх взаємодії.

Окрім того, від керівниці програми Олени Жильцової учасники отримали завдання: на підставі досліджених кейсів та рефлексії запропонувати 10 управлінських висновків (практик/ підходів/ переконань), які можуть бути імплементовані у середовищах учасників і допоможуть їм більш ефективно діяти в нинішній час.

Дослідження почали з ретроспективи. Феномен культурного простору Львова у своїй лекції розкрив к.і.н., історик-медієвіст, архівіст Василь Кметь. Про уроки лідерства від Андрея Шептицького з Мирославом Мариновичем – українським громадським діячем, дисидентом, політв'язнем часів СРСР, філософом, релігієзнавцем, публіцистом, проректором УКУ.

Міський голова Львова Андрій Садовий розповів учасникам, що війна суттєво скорегувала і стратегію розвитку міста, і основні вектори розвитку. Нині в абсолютному пріоритеті реабілітація військових та постраждалих внаслідок російської агресії й посилення військово-промислового сектору, створення сприятливих умов для залучення інвестицій та закріплення ролі Львова як логістичного хабу держави.

Сферу девелопменту учасники досліджували у трьох вимірах: персональному, організаційному, міському. Познайомилися з компанією Avalon, з архітектором, реставратором, культурним та громадським діячем Марком Савицьким та поспілкувалися з психологом і письменником Володимиром Станчишиним.

Український бізнес за останні півтора року зазнав безпрецедентних втрат. Втім, низка чинників, серед яких релокація, вдале географічне положення, яке забезпечує західним областям держави ключову роль вікна для експорту, міграція робочої сили та інші стали передумовою для ринкового зростання на заході України. Тож учасники познайомилися з кейсом мережі АЗС ОККО, відвідали офіси компаній BERTA Group, Kormotech і SoftServe, а також зустрілися з Ольгою Ушаковою, комерційною директоркою Рубіжанської панчішної мануфактури. До російського вторгнення 2022 року це підприємство було одним з п'яти ключових гравців українського панчішного ринку. Проте внаслідок військової агресії рф виробничі, офісні та складські приміщення підприємства були зруйновані, а обладнання знищене або викрадене. Руку допомоги рубіжанцям простягнули партнери – львівські компанії з виробництва і продажу кольорових шкарпеток Dodo Sock: надали суттєву позику, допомогли розгорнути виробництво на Львівщині.

Львів є одним із лідерів в Україні за кількістю приватних освітніх установ. Приватна освіта може бути привабливою для батьків і учнів, які шукають альтернативу державним освітнім установам. Вона надає більші можливості вибору, індивідуального підходу та розвитку унікальних програм. Деякі з цих закладів стали одними з найкращих в Україні, створили нове культурне середовище міста та притягують населення, що бажає отримати якісну освіту.

Учасники познайомилися з досвідом MRIYDIY – мережі, до якої входять садочок, центр навчання вчителів, табори та інші освітні формації, об'єднує які єдиний методологічний підхід, відображений у назві проєкту. А також зустрілися з топменеджментом Українського католицького університету.

У нюанси сучасного навчання архітекторів учасники занурилися разом зі співзасновником та президентом Харківської школи архітектури (яка нині діє у Львові) Олегом Дроздовим.

Львів відомий своєю активною громадською активністю та волонтерськими ініціативами, які спрямовані на допомогу людям, соціальні проблеми та підтримку різних груп населення. Волонтерство є важливою складовою громадського життя міста і сприяє розвитку співпраці, доброчинності та взаємодопомоги серед мешканців. У цьому учасники мали змогу переконатися під час зустрічі з активістами громадської організації БУР (Будуємо Україну Разом).

Напевно, найпронизливішим кейсом програми виїзного модуля був візит до Superhumans, центру протезування і реабілітації. Він змусив учасників задуматися не лише про звичні й незвичні підходи до управління. Але й усвідомити, що наша країна дуже змінилася, і ми маємо такі важкі виклики, яких, можливо, не переживало ще жодне суспільство. Тож практики – життєві і управлінські – мусимо випрацьовувати власні.