З 13 по 17 вересня групи Executive-34 та Executive-35 мали виїзний навчальний модуль в Римі, який був реалізований у рамках співпраці між kmbs і Rome Business School (RBS). Принагідно ми поговорили з Оленою Жильцовою, керівницею Executive MBA kmbs, яка супроводжувала учасників під час візиту до Рима, та її колегою з RBS Антоніо Шіаллетті, Програмним директором MBA RBS та Executive MBA в Белграді, про тенденції сучасної МВА освіти.

Що означає «бути міжнародною бізнес-школою»? Як це поняття реалізує kmbs / RBS?

Олена: Відкриймо Fortune Global 500. Усі учасники цього рейтингу оперують всюдисвітно. Зважайте, більше ніж половина підприємств серед малого та середнього бізнесу тією чи іншою мірою провадять міжнародну діяльність — мають клієнтів, постачальників, підрядників або консультантів у різних країнах. Сучасний успішний бізнес — інтернаціональний. Відповідно, бізнес-освіта апріорі не може бути локальною.

Бізнес-освіта має працювати з глобальною обізнаністю учасників, давати їм розуміння різних ринків і культур. Елементарно давати можливості нетворкінгу, розширення кола контактів.

Ще один аргумент: робота над «міжнародними кейсами» є більш дієвим способом розвитку таких важливих компетенцій як критичне мислення, аналітичні здібності, прийняття управлінських рішень. Уявіть, що ви отримуєте кейс, де вам потрібно вивести певний харчовий продукт українського виробника на полиці роздрібного українського ринку. А тепер, що вам необхідно вивести продукт німецького виробника на полиці країн DACH (Німеччина, Австрія, Швейцарія). Згодні, що управлінська крепатура буде відчутнішою після другої вправи?

Отже, міжнародна бізнес-школа може застосовувати безліч форматів: глобальні кейси, виїзні модулі, запрошення іноземних професорів до викладання, спільні дослідження… І kmbs, і RBS практикують такі формати.

Антоніо: Міжнародна бізнес-школа — просто обов’язкова, тому що зараз весь бізнес міжнародний. У бізнес-середовищі ми завжди працюємо на міжнародному рівні, на відкритих ринках. Конкуренція — міжнародна / глобальна, інновації теж міжнародні / глобальні, тому бізнес-освіта має бути глобальною, щоб готувати майбутніх лідерів глобального рівня.

kmbs та RBS реалізували партнерство, і ми доводимо, що є можливість інтегрувати наші освітні системи й підходи відповідно до принципів відкритості та багатокультурності. Чим більше ми інтегруємо, тим більше переваг матимуть студенти: завдяки співпраці ми готуємо студентів до взаємодії з різними культурами бізнесу та до їх розуміння.

Як зберегти фокус діяльності, власну ідентичність, будучи міжнародною бізнес-школою? Чи важливо це для вас?

Олена: Так, баланс між інтернаціональністю, глобальністю та автентичністю, оригінальністю дуже важливий. Досліджувати себе, розуміти свою ідентичність, кореневу силу, управлінську та культурну традицію — всі ці елементи дають особливу енергію.

Ми багато працюємо над цим питанням у різних курсах наших програм, зокрема в спеціальних курсах культурно-філософського спрямування. Приділяємо увагу цій проблематиці у виїзних модулях Україною, організовуємо спеціальні поїздки в місця сили: Батурин, Качанівку, на схили Карпат.

Антоніо: Так, для нас це дуже важливо. Нам легко зберегти свою ідентичність, тому що кожна бізнес-школа привносить власну ідентичність і досвід професорів. Важливо дивитися в одному напрямку й розуміти одне одного на міжнародному рівні. Кожна бізнес-школа має переваги, які варто використовувати та якими потрібно ділитися.

У сфері освіти спостерігається тенденція до скорочення тривалості навчання. Існує багато експрес-курсів з бізнес-освіти, видаються книжки на кшталт «MBA за 10 днів». Як ви ставитеся до цього? Це для вас загроза, чи ви оцінюєте процес позитивно?

Олена: Для мене це питання з розряду «Як ви ставитеся до компакт-дисків “Mozart’s Greatest Hits” або книжок “Хрестоматія світової літератури”»?

Часом це краще, ніж нічого. Адже таким чином відкриваються двері у світ розвитку, формуються запитання та бажання продовжувати. Часом це гірше, ніж нічого. Оскільки виникає поверхневе розуміння, зверхність і найгірший тип управлінців, про який ми говоримо: «страшне не незнання, а ілюзія знання».

Безсумнівно, щоб отримати якісну академічну та практичну підготовку, а не просто опанувати певні бізнес-інструменти, щоб навчитися мислити й управляти системами — потрібен час.

З іншого боку, я переконана, що бізнес-школи теж повинні ставати гнучкішими та належним чином інтегрувати у свої програми запит на дискусію довкола MOOC, сінемалогію, MBA в режимі реального часу тощо.

Антоніо: Курс Executive MBA має змінювати мислення та досвід учасників. Тому ядро MBA — це щонайменше один рік і робота з провідними професорами та експертами галузі. Адже потрібно ділитися ноу-хау та досвідом й обговорювати їх. Це можна зробити в Інтернеті та особисто / на території кампусу, але для засвоєння потрібен час, а для спілкування й обміну потрібні професори високого рівня. Дискусія — ключовий елемент бізнесу, а отже, і бізнес-освіти. Відмінність між гарною бізнес-школою та онлайн-відео — передача знань і досвіду. Бізнес-школа — це лише фізична основа.

Що нового ви зрозуміли у спільному модулі RBS & kmbs?

Олена: Цей модуль спонукав до роздумів. Та зараз я б виділила три думки.

По-перше, розуміння необхідності продовжувати системно вивчати перспективу, з якої дивляться на світ люди з різних його куточків. На моєму читацькому столику завжди були такі книжки як «Культурна карта» Ерін Меєр чи «Спостерігаючи за англійцями» Кейт Фокс. У програмі ЕМВА kmbs є курси «Несподіваний іслам» і «Знати Японію»… Але цього недостатньо! Іноді, коли говориш зі співрозмовником з іншої культури, відчуваєш, як складно поставити логічний наголос, і справа не в іноземній мові, заковики лежать значно глибше.

По-друге, вище ми говорили про розуміння власної ідентичності та сили, про хист їх комунікувати. Віддаю належне римлянам. Збережена архітектура, глибоке звучання історії, культури, самобутності… Ми теж все це маємо. І варто працювати з цим системно та без шароварщини!

По-третє. Треба продовжувати, заходити на незвідані території, шукати асиметричні й несподівані точки перетину. Згодна з колегою професором Антоніо, що їх в України та Італії, в Києві та Римі цих точок чимало.

Антоніо: Перед Україною та Італією лежать великі можливості, наприклад, у секторах зеленої енергетики та сферах продуктів і напоїв. Було досягнуто порозуміння, і приємно бачити, як ноу-хау бізнесу з RBS може задовольняти потреби провідних представників бізнесу в Україні. Ми можемо заглибитися в бізнес-моделі провідних компаній та вивчити їхні кейси, щоб прискорити розвиток бізнесу українських компаній.

Як ви оцінюєте підсумкові проєктні роботи учасників модуля?

Олена: Певно, спочатку необхідно роз’яснити читачам, що це був за проєкт. У нас була зустріч з компанією Enel, яка взялася за амбітний виклик декарбонізації Сардинії. Представники Enel поділилися стратегією перетворення «смарагдового острова» й у відповідь запропонували нашим учасникам за п’ять днів покласти на стіл стратегічний проєкт з декарбонізації певної території України — від аргументованого вибору локації до розробки стратегічного наміру та плану, й завершуючи фінансово-інвестиційними розрахунками.

Учасники провели ґрунтовну самопідготовку. Вони зазначали, що несподівано для себе вивчили сценарії декарбонізації Гаваїв і Парижу. Далі застосували всю методологію kmbs, матеріали від професорів RBS, і видали чудовий результат.

Чому я в цьому впевнена? Тому що компанія Enel попросила поділитися з ними матеріалами усіх чотирьох проєктів. Хіба можна жадати кращої верифікації?

Антоніо: Фантастично! Я особисто був вражений їхніми можливостями. Спочатку учасники мали неповну інформацію й мали сформувати цікаві бізнес-моделі впровадження підходу до електрифікації в окремих районах України. Я впевнений, що вони використали просунутий підхід і завдяки цьому зробили круті презентації.